Переломи і вивихи перша допомога при переломах і вивихах

Перша допомога при переломах та вивихах

Переломи і вивихи перша допомога при переломах і вивихах

Вивих – це стійке зміщення кісток у ділянці суглобів, що супроводжується розривом зв’язок або навколосуглобних сумок.

Ознаки: біль в ділянці ушкодженого суглоба, втрата звичайної рухливості в суглобі, вимушене положення кінцівки, зміна форми кінцівки в ділянці суглоба.

Допомога. Потерпілого необхідно якнайшвидше доставити до медичного закладу, де йому вправлять суглоб.

На час транспортування потерпілого до медичного закладу на ушкоджений суглоб потрібно накласти транспортну шину чи пов’язку, що надійно фіксує кінцівку. Для зменшення кровотечі, набряку накладають холодний компрес.

Для зменшення болю можна дати потерпілому таблетку анальгіну чи іншого знеболювального засобу. Ні в якому разі не слід вправляти вивих самостійно.

Розтягування та розривання зв’язок найчастіше буває в ділянці гомілкостопного суглоба.

Ознаки. Різкий, гострий біль у суглобі в місці закріплення ушкодженої зв’язки, рухливість в цьому місці обмежена і супроводжується значними болями, припухлість в ділянці суглоба (крововилив в порожнину суглоба).

Допомога. Холод на місце ушкодження і припухлості, стискувальна пов’язка, повний спокій суглобу (в разі необхідності – накладання транспортної шини на кінцівку).

Перелом – це порушення цілісності кістки. Переломи кісток бувають закриті й відкриті. Якщо в ділянці перелому утворюється рана, то такий перелом називають відкритим.

Ознаки перелому: біль постійний чи такий, що виникає в разі навантаження на ушкоджену кінцівку або при прощупуванні місця перелому, неможливість рухів в ушкодженій ділянці, зміна форми частини тіла (кінцівки) в ділянці перелому, крововиливи, припухлість, ненормальна рухомість кістки в місці перелому. Під час руху іноді чути хруст кісток.

Допомога – з пошкодженого органа знімають одяг (якщо це спричиняє різкий біль – одяг і взуття розрізають). У разі відкритого перелому місце навколо рани промивають розчином антисептиків (йод, перекис водню, фурацилін), на рану накладають стерильну пов’язку. Знеболюють з допомогою анальгетиків.

Після цього необхідно іммобілізувати пошкоджену частину тіла (кінцівки), тобто забезпечити повну нерухомість. Це досягається накладанням утримувальної пов’язки або краще – транспортної шини. Матеріалом для шини може бути будь-який предмет, що є поблизу (дошки, палки, парасолька, лижі, гілки).

Шину накладають з таким розрахунком, щоб її центр розмістився у місці перелому, а кінці захоплювали два сусідні суглоби – вище і нижче місця перелому.

Щоб запобігти тиску на м’які тканини, на шину з боку, прилеглого до пошкодженої кінцівки, підкладають вату, м’які тканини або мох, траву та інші підручні матеріали.

Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого

При різних видах ушкоджень

Надання допомоги при переломах різних кісток має ряд особливостей.

При переломі ключиці: ключиця стає мовби коротшою, біль у місці перелому, плече і вся рука приспущені донизу, рухи руки обмежені.

Допомога. В пахвову ямку кладуть невеликий м’який валик (щільно скрученої вати або бинта), руку згинають у лікті під прямим кутом і щільно прибинтовують до тулуба, передпліччя підвішують на косинці до шиї.

При переломах плечової кістки накладають транспортну дротяну шину (рис. 9.

8), захоплюючи надпліччя, плече й передпліччя, зігнуте в ліктьовому суглобі та закріплюють її на плечі й передпліччі бинтом або косинкою, прибинтовують до грудної клітки в ділянці надпліччя. І після того руку підвішують на шиї.

Коли транспортної шини на місці пригоди немає, то руку, зігнуту в ліктьовому суглобі, прибинтовують до тулуба. Потерпілого можна транспортувати в положенні сидячи.

Рис. 8.8. Накладання шини на плече

Кістки передпліччя при переломах у верхній і середнійтретині знерухомлюють шиною, яку накладають на зовнішню поверхню руки, зігнутої в ліктьовому суглобі, захоплюючи плече, передпліччя й кисть.

Або накладають дві шини з підручних матеріалів: одну з внутрішньої сторони руки так, щоб її верхній кінець доходив до підпахової впадини, а другу шину накладають з зовнішньої сторони руки (верхній кінець повинен виступати над плечовим суглобом).

Шини прив’язують, руку підвішують до шиї (рис. 8.9) При переломах кісток передпліччяв нижній третині одну шину накладають на внутрішню сторону (долонну поверхню), іншу – на зовнішню.

Обидві шини мають виступати за лікоть і доходити до пальців. Руку згинають у ліктьовому суглобі та підвішують на шиї (рис. 8.9).

Для знерухомлення кісток кисті й пальців використовують пневматичну, фанерну або картонну шину, яку накладають на долонну поверхню передпліччя, кисті і пальців, надаючи їм напівзігнутого положення (підкладають рулон вати, бинту) (рис. 8.10).

Рис. 8.9. Накладання шини при переломах плеча та передпліччя

Рис. 8.10. Накладання транспортної шини при ушкодженні кисті й пальців

Характерними ознаками перелому стегнової кістки є різкий біль, неможливість підняти ногу, викривлення її, вивернення стопи назовні.

Потерпілим накладають спеціальні транспортні шини або дротяні чи дерев’яні: одну – на внутрішню поверхню ноги від паху до стопи, а другу – на зовнішню поверхню ноги й тулуба від пахвової ямки до стопи.

Обидві шини вистилають ватою і прибинтовують круговими турами на гомілці, стегні, животі, грудній клітці. Якщо шини короткі, то з двох роблять одну потрібного розміру. Перевозять потерпілих у положенні лежачи на спині.

При переломахкісток гомілки накладають стандартну транспортну шину на задню поверхню кінцівки, захоплюючи колінний і гомілковостопний суглоби, а також стопу.

У разі потреби використовують дві фанерні чи дерев’яні шини (накладають їх на внутрішню і зовнішню поверхню ноги від стопи до середини стегна), ушкоджену ногу прибинтовують до здорової.

Потерпілого перевозять до лікарні на ношах (рис. 8.11).

Рис. 8.11. Іммобілізація при переломах гомілки та стегнової кістки

При переломі кісток стопи шина має бути трішки більшою, ніж довжина стопи. Закріплюють шину при положенні стопи відносно гомілки під прямим кутом. Якщо стопа звисає, її положення не можна міняти.

При переломах реберпотерпілий відчуває сильний біль у місці перелому, що посилюється під час вдихання повітря, кашлю, рухах грудної клітки. Коли одночасно пошкоджена плевра та легені, під шкірою скупчується повітря (підшкірна емфізема).

В таких випадках під час прощупування під шкірою відчувається потріскування бульбашок повітря. Інколи спостерігається відхаркування крові. Потрібно накласти тугу пов’язку навколо нижньої частини грудної клітки з метою обмеження її рухливості під час дихання. Для зменшення болю можна дати потерпілому знеболювальну таблетку.

Допомога при пошкодженні при цьому внутрішніх органів описана вище. Перевозити потерпілого необхідно сидячи.

Переломи хребтанадзвичайно небезпечні, особливо в тих випадках, коли пошкоджується спинний мозок.

Характерні ознаки: різкий біль в ділянці виступаючих позаду відростків, неможливість рухів в ділянці хребта.

Коли внаслідок перелому пошкоджено спинний мозок, то спостерігається параліч кінцівок, втрата чутливості тіла нижче місця перелому, розлад функцій тазових органів (затримка сечі та калу).

Потерпілого необхідно дуже обережно піднімати та переносити. Не допускати згинання хребта, тому що в цьому випадку можна пошкодити спинний мозок. Заборонено піднімати за руки і ноги, щоб кістки не уразили спинного мозку, нервів, м’які тканини.

Піднімати й перекладати такого хворого мають не менш як троє людей. Найважливіше – забезпечити нерухомість хребта. Для попередження травматичного шоку дають знеболювальне (анальгін, настоянка валеріани, корвалол, валокордин, гарячий чай, кава).

Потерпілого кладуть на ноші з жорсткою поверхнею в положенні на животі, під плечі та голову підкладають валик (рис. 8.12).

Для того щоб покласти потерпілого на ноші, спершу потрібно обережно повернути його на бік, покласти поряд ноші і перекатуляти хворого на них, не допускаючи при цьому згинання хребта. Можна перед тим, як піднімати потерпілого, підкласти під нього дошку.

Рис. 8.12. Транспортування потерпілого при переломі хребта

При переломішийної частини хребта голову у потерпілого, який лежить долі, знерухомлюють ватною пов’язкою у вигляді нашийника або великої підкови довкола голови. Товстим шаром вати обгортають шию, підборіддя, потилицю, а потім накладають картонний комір і фіксують бинтом. Транспортують на твердих ношах.

При переломі кісток тазу потерпілий не може стояти, ходити, а лежачи – не може підняти витягнуту ногу, в місці перелому з’являється припухлість, сильні болі, крововиливи в пахову ділянку та порожнину.

Допомога – покласти потерпілого на жорсткі ноші обличчям догори, його ногам надати положення “жабки”, для чого під коліна підкласти товсті валики.

Широким рушником чи простирадлом стягнути таз та верхні частини стегон і терміново доставити потерпілого в медичний заклад.

При переломі кісток черепапотерпілого вкладають на спину, голову фіксують так само, як при допомозі у випадку ушкодження шийного відділу хребта. Непритомність потерпілого не є перешкодою для транспортування.

При переломі кісток носа починається кровотеча. Потерпілого транспортують в напівсидячому стані, на перенісся накладають лід.

При пошкодженні щелепи на підборіддя накладають марлеву пов’язку, контури якої йдуть навколо голови і під підборіддям.

У разі перелому верхньої щелепи між верхніми і нижніми зубами прокладають шину (дощечку), а потім пов’язкою через підборіддя фіксують щелепи.

Транспортують до лікарні потерпілого в сидячому стані з легким нахилом голови вперед, запобігають асфіксії кров’ю, слиною чи запалим язиком.

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:

Источник: https://zdamsam.ru/a74297.html

Медицина для Вас

Переломи і вивихи перша допомога при переломах і вивихах

ТЕМА-№9:  Перша медична допомога при вивихах та переломах.

УЧБОВА МЕТА:  Вивчити надання першої медичної допомоги при вивихах та переломах.

МЕТОД: Розповідь

час (хв.)вивчаємі питанняпримітка
05Огляд готовності особового складу до заняття. Оголошення теми навчальної мети і порядку проведення заняття.
10Короткі відомості про кістки, суглоби та м¢язи.
10Види переломів, загальні ознаки переломів. Перша допомога при вивихах та переломах
10Поняття про при вивихи та перша медична допомога при них.
15Особливості іммобілізації та способи транспортування при різних переломах.
20Ознаки переломів кісток голови, ключиці, ребер, хребта, тазу.
10Перевірка засвоєного матеріалу.
05Підведення підсумків заняття.

Висновки:____________________________________________________________________________

ПЕРЕЛОМИ.

Переломи це порушення цілісності кістки що супроводжується пошкодженням тканин, м¢язів, кровоносних судин, сухожиль, нервів. Переломи виникають під впливом зовнішніх травм або хворобливою зміною кістки.

Переломи бувають закритими – при яких цілісність шкіряних покривів не порушена, рани не має, та відкриті – коли перелом супроводжується пораненням м¢яких тканин.

По ступеню пошкодження переломи бувають повними – при яких цілісність кістки порушено повністю та неповними – коли є тільки надлом кістки або її тріщина.

Для переломів характерні слідуючи ознаки:

–  біль та болючість при торканні безпосередньо в області перелому;

–  деформація можлива бути викликана як зміщенням відламків кістки, так і за рахунок пухлини яки розвились в наслідок кровотечі в м¢язи біля місця перелому;

–  порушення функції (відсутність руху);

–  ненормальна порушність кінцівки в місцях де не має суглобів;

–  крепітація (хруст) на місці перелому, виникає за рахунок тертя обломів кісток одна з одною.

ПЕРША  МЕДИЧНА  ДОПОМОГА.

–  надати для хворого найбільш сприяючого стану;

–  зробити фіксацію переломленої кістки, НІ-ЗАЩО не слід вправляти перелом;

–  не знімаючи одяг та взуття оглянути місце перелому та накласти пов¢язку на рану, при цьому одяг розрізати;

–  зупинити кровотечу та накласти на рану асептичну пов¢язку;

–  для зменшення болю ввести під шкіру промедол з шприц-тюбику чи дати таблетку промедолу;

–  для створення нерухомості зло манної кінцівки використовують стандартні шини або підручні матеріали.

ВИВИХИ.

Вивихами – називаються повне або часткове зміщення кінців кісток, складаючи суглобів, супроводжується розривом суглобної капсули. Найчастішою причиною вивиху є травма або різке скорочення м¢язів, а також комбінація цих факторів. Вивих також з’являється через чрезмірне миттєве скорочення м¢язів, наприклад при подачи кидаючих кінців, при електротравмі.

При огляді пошкодженого необхідно завжди порівнювати пошкоджений суглоб з здоровим на протилежної стороні тіла.

Для вивиху характерні слідуючи ознаки:

–  деформація області суглобу – кінці кісток та вся кінцівка знаходиться у незвичайному положенні;

–  різні по довженні здорова та пошкоджена кінцівки – пошкоджена кінцівка може бути довше або коротше здорової;

–  різке скорочення руху у суглобі;

–  порушення функції, причиною чого являється неправильне положення кінців кісток;

–  біль виникаюча у зв¢язку з розривом зв¢язок, суглоба та пошкодження окрема суглобових тканин.

ПЕРША  МЕДИЧНА  ДОПОМОГА.

–  надати кінцівки положення найбільш зручне для пошкодженого;

–  фіксують пошкоджений суглоб (використовують м¢яку шину, тугу пов¢язку з косинки або бинту);

–  виконують протишокові міроприємства (вводять знеболюючи засоби з шприц-тюбику);

–  постійно слідкують за пульсом, за станом кровообігу в кінцівки;

–  транспортують на ПМД.

ПРАВИЛА  НАКЛАДАННЯ  ШИН.

1.  Для створення непорушності відламків кісток шину потрібно накласти так щоб стали неможливими рухи у двох  сусідніх суглобів (вище та нижче перелому).

2.  гострі краї та кути шини повинні бути зглаженні. Металеву шину перед накладенням вигибають по формі кінцівки.

3.  під шину підкладають м¢ягку підстілку, особливо в місцях кісткових виступів, щоб не визвати болю при транспортуванні.

4.  при переломі ноги шину рекомендується накладати з двох сторін.

5.  при відкритих переломах не можна накладати шину до того місця, де на поверхню виступає зламаний кінець кістки.

6.  пов¢язки поверх шини слід накладати рівномірно, плотно, але не дуже туго.

ОСОБЛИВОСТІ  ІММОБІЛІЗАЦІЇ  ТА  СПОСОБИ  ТРАНСПОРТУВАННЯ  ПРИ   РІЗНИХ ПЕРЕЛОМАХ.

ПЕРЕЛОМИ КЛЮЧИЦІ ТА ЛОПАТКИ.

Для іммобілізації в цих випадках накладають пов¢язку Дезо та руку підвішують на хустинці або бинті.

ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ПРЕДПЛІЧЧА.

Драбинкову шину загибають під прямим кутом так, щоб один кінець її відповідав довжині передпліччя та кісті до основання пальців, а друга – довжині 2/3 плеча. Руку, зігнуту під прямим кутом, кладуть на шину; шину прибинтовують.

ПЕРЕЛОМИ БЕДРА ТА ВЕРХНЬОЇ ТРЕТИНИ ГОЛЕНІ.

Забезпечують нерухомість у тазобедреному, колінному та голеностопному суглобах, накладаючи шину Дітіріхса.

ПЕРЕЛОМИ ЧЕРЕПУ.

Пораненого обережно укладають на носилки, під голову підкладають м¢яку підстілку з углубленням. По бокам голови кладуть м¢яки валки.

ПЕРЕЛОМИ РЕБЕР.

Туго бинтують нижні відділи грудної клітини, при цьому перед початком бинтування поранений повинен видохнути повітря. В момент доху бинтування тимчасово зупинити, але при цьому натягують свобод ний кінець бинту.

ПЕРЕЛОМИ ХРЕБТУ.

При пошкодженні грудної або поясненої частини хребту пораненого потрібно обережно покласти на жорстку поверхню сурово у горизонтальному положенні.

ОЗНАКИ  ПЕРЕЛОМІВ  КІСТОК  ГОЛОВИ, КЛЮЧИЦІ, РЕБЕР, ХРЕБТУ, ТАЗУ.

Переломи черепа.

Перелом костей черепа звичайно буває трудно встановити, за виключенням випадків наявності великої рани з баченим в неї зломанимим кістками або кровотечею з вух, носу, рота, свідкую чого о переломі кісток основання черепу.

Основну небезпеку при переломах кісток черепа уявляє собою пошкодження головного мозку. При наявності рани її перев¢язують стандартною перев¢язкою. Проводять протишокові заходи.

Пораненого обережно укладають на носилки, під голову підкладають м¢яку підстілку (шинель, бушлат, вату) з углубленням. По бокам голови кладуть м¢яки валки.

Якщо пораненого треба піднімати в вертикальному положенні з будь якої  споруди, йому попередньо накладають на шию ватно-марлевий комірець (шию обертають декілька слоями сірої вати та поверх неї сильно, але не туго, накладають бинт). Такій же ватно-марлевий ворітник накладають при переломі шийних хребтів.

Переломи ключиці та лопатки.

При переломі ключиці або лопатки шину не накладають. З метою створення спокою руку підвішують на хустинку. У підмишечну впадину з хворої сторони кладуть плитний камок вати або туго звернуту хустинку. Другою, пошир складеною хустинкою закріпляють до тулуба, захоплюючи ліктеві суглоб, або туго прибинтовують.

Переломи ребер.

Переломи ребер спостерігаються задовільно часто та виникають, як правило, в результаті прямого влучення. Частіше всього зустрічаються переломи IV-VIII ребер. Ознакою перелому являється біль, з¢являючаяся в області його, різко посилюючаяся при глибокому подиху.

Перша медична допомога заключається в утворенні максимального спокою для пошкодженнях ребер. Це досягається накладанням тугої пов¢язки обертом грудної клітини в момент видиху.

Під час видиху бинтування тимчасово припиняється, однак тримають при цьому свобод ний кінець бинту натягнутим.

Переломи хребту.

Поранений у хребет потребує виключно у обережному ставлення з ним. При пошкодженні грудного або поясного відділів хребту пораненого слідує обережно покласти на жорстку поверховість, суворо у горизонтальному положенні.

Переломи тазу.

Виникають при здавлені чи падінні з висити. Спостерігаються сильний біль, ускладнюючийся шоком та пошкоджений не може стояти на ногах.

При переломі тазу пораненого евакуюють в положенні на спині з полузігнутимі в тазобедрених суглобах та колінних суглобах нижніх кінцівок та злегка розведеними стегнами.

Для цього під коліна підкладуть шинель, а поміж колінними суглобами накладають 1-2 ходи бинту, щоб не допустити через мірного розведення ніг.

Add a comment

Источник: http://medicina-ua.ru/persha-medichna-dopomoga-pri-vivixax-ta-perelomax/

Перша допомога при переломах і вивихах

Переломи і вивихи перша допомога при переломах і вивихах

У багатьох випадках під час катастроф виникають травми опорно-рухового апарата. Під порушенням опорно-рухового апарата розуміють комплекс складних, взаємозалежних загальних змін, які виникають у результаті порушення анатомо-фізіологічної цілісності сегмента чи частини тіла людини в цілому, суглобів, хребта, таза при їхній взаємодії з вражаючими факторами зовнішнього середовища.

У цьому плані розрізняють загальні та місцеві травми. Як правило, травми супроводжуються та, травматичним шоком.

Загальні травми характеризуються такими ушкодженнями, які ведуть до порушення діяльності окремих органів або усього організму людини. Крім того, загальні травми, наприклад опорно-рухової системи, можуть ускладнюватися кровотечею, синдромом тривалого здавлювання, розвитком хірургічних інфекційних ускладнень.

Місцеві травми характеризуються виникненням переломів, вивихів, а також ушкодженням м'яких і м'язових тканин (садна, розриви зв'язок і сухожиль).

Переломи поділяються на закриті і відкриті.

Закритими називаються переломи, якщо не відбувається порушення цілісності поверхневих тканин. На вид закриті переломи бувають поперечними, косими, гвинтоподібними, осколковими, увігнутими і внутрішньо суглобними.

Закриті переломи здебільшого супроводжуються внутрішніми кровотечами. Величина втрати крові залежить від складності перелому, його локалізації і зсуву кісткових уламків. Утрата крові і болючі відчуття з зони травм майже завжди супроводжуються розвитком травматичного шоку.

Відкриті переломи бувають вогнепальними і невогнепальними і характеризуються супутнім ушкодженням (пораненням) м'яких тканин. Серед невогнепальних відкритих переломів виділяють наступні:

· первинно-відкриті, якщо ушкодження м'яких тканин і переломів виникають одночасно під дією однієї і тієї ж зовнішньої сили;

· вторинно-відкриті, котрі утворюються внаслідок перфорації м'яких тканин і шкіри уламками кісток в зоні закритого перелому.

Серед ушкоджень хребта прийнято виділяти комплексні переломи хребта, переломи дужок і відростків. У залежності від характеру і ступеня деформації твердої мозкової оболонки, травми хребта можуть бути проникаючими чи непроникаючими, з ушкодженням чи без ушкодження спинного мозку.

До ушкоджень суглобів відносяться наступні травми:

· внутрішньосуглобні переломи, які бувають закриті і відкриті;

· ушкодження зв'язкового апарату;

· травми внутрішньосуглобних утворень.

Відкриті ушкодження суглобів поділяються на проникаючі, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри, а також непроникаючі. Небезпека відкритих проникаючих ушкоджень заключається в можливості розвитку важких інфекційних ускладнень.

Усі переломи кісток і ушкодження суглобів бувають у свою чергу ізольованими, множинними, об'єднаними і комбінованими.

Ізольованими є переломи кісток одного сегмента чи ушкодження одного суглоба.

Під множинними розуміють кілька переломів одного чи декількох сегментів або суглобів.

Об'єднаними називають загальні ушкодження опорно-рухового апарата й органів тіла людини, а також структур інших анатомічних областей.

Діагностика переломів кісток і ушкоджень суглобів. Діагностика переломів ґрунтується на даних клінічного і рентгенівського досліджень і дозволяє визначити раціональну тактику лікування. Правильно проведені дослідження дають можливість установити механізм і характер перелому.

Клінічні ознаки перелому поділяються на абсолютні і відносні.

До абсолютних відносяться наступні симптоми:

· наявність кісткових уламків у рані;

· патологічна (не природна) рухомість кінцівки;

· скорочення чи деформація кінцівки;

· порушення цілісності кісти, що визначається на основі рентгенологічних досліджень.

Відносними ознаками є:

· припухлість і крововилив у зоні травми;

· відчуття болю в зоні перелому при навантаженні по осі кінцівки, порушення її функції;

· для вогнепальних поранення характерною ознакою є локалізація вхідного і вихідного отворів при наскрізних пораненнях.

Симптомами закритих ушкоджень суглобів є наступні:

· порушення форми суглоба внаслідок нагромадження крові в порожнечі чи посиніння і зсув уламків;

· біль у суглобі під час руху;

· обмеження властивих даному суглобу активних і пасивних рухів;

· патологічна нерухомість, не властива даному суглобу.

При відкритих ушкодженнях може мати значення розміщення рани. Наявність у рані кісткових уламків із суглобними поверхнями, при витіканні синюватої рідини та деформація контурів суглобів, вважаються абсолютними ознаками їх вогнепального поранення.

Травматичним вивихом називається повне роз'єднання суглобних кінців двох об'єднаних кісток із розривом капсули і зв'язку. Частковий зсув суглобних поверхонь називається підвивихом.

У випадку поранення шкіри і капсули суглоба вивихи називають відкритими.

Травматичні вивихи конкретних суглобів вимагають у діагностиці даного виду ушкоджень ретельного індивідуального підходу при обстеженні пацієнта з обов'язковим рентгенологічним дослідженням.

Важливим лікувальним заходом при травмах опорно-рухового апарату є іммобілізація.

Під іммобілізацією розуміють використання різного виду пов'язок і фіксуючих пристроїв, покликаних забезпечити стабільну нерухомість уламків кісток і суміжних суглобів. У випадку ушкоджень опорно-рухової системи іммобілізація, поділяється на транспортну і лікувальну.

Транспортна іммобілізація є засобом профілактики травматичного шоку, ранніх вторинних кровотеч і інфекційних ускладнень. Вона забезпечує нерухомість ушкодження, зменшує болючий синдром, попереджає додаткові ушкодження тканин уламками кісток, охороняє від поновлення самостійно зупиненої кровотечі чи кровотечі внаслідок ушкодження судин фрагментами кістки.

Метою транспортної іммобілізації є забезпечення неможливості руху ушкодженим сегментом кінцівки і суміжних суглобів на період евакуації в установу, де буде надана кваліфікована чи спеціалізована хірургічна допомога.

Засоби транспортної іммобілізації розділяють на стандартні (табельні), нестандартні (табельні, використовувані в окремих випадках) і імпровізовані (не табельні). У практиці надання долікарської і першої лікарської допомоги часто використовують табельні і не табельні засоби, які являють собою підручні матеріали.

Лікувальна іммобілізація включає в себе усі види гіпсових пов'язок, що застосовують у спеціалізованих травматологічних відділеннях чи лікувальних установах.

Цей вид іммобілізації може бути виконаний на етапі надання долікарської допомоги при закритих неускладнених переломах довгих трубчастих кісток без чи з незначними зсувами.

Іммобілізація в таких випадках виконується накладенням гіпсових ліктьових пов'язок, які у міру зменшення пухлини надалі можуть бути переведені в лангетні (звичайні трубчасті або пластинчасті).

Іммобілізація повинна виконуватися безпосередньо на місці одержання травми. Накладенню транспортних шин передує адекватне знеболювання.

Рани необхідно закрити асептичними пов'язками і зафіксувати транспортною шиною, яка накладається над взуттям або одягом.

Фіксація шин виконується так, щоб залишити джгут помітним на потерпілому і забезпечити можливість його контролю, не порушуючи іммобілізацію.

Шина повинна фіксувати кінцівку в її середньому фізіологічному положенні. Шина перед накладенням моделюється і з середини обкладається ватно-марлевими прокладками. Під час проведення транспортної іммобілізації необхідно виключити можливість руху двох суміжних суглобів, а при переломах – стегнової і плечової кісти.

Потерпілих із травмами хребта транспортують на носилках зі щитом. Під час першої медичної допомоги іммобілізація повинна бути виконана в зазначеному обсязі для кожного типу ушкоджень гіпсовими лангетами.

Потерпілих з переломами кісток таза і хребта доцільно евакуювати на носилках іммобілізованих вакуумних (НІВ). Носилки являють собою чохол, що не пропускає повітря, наповнений дрібними пластмасовими кульками. Потерпілого укладають у необхідному положенні на чохол, який потім зашнуровується.

Після цього з чохла видаляють повітря і носилки здобувають необхідну щільність.

Вправляння вивихів може бути виконано тільки фахівцем, який має практичний досвід виконання подібних маніпуляцій. У разі відсутності такого фахівця застосовується знеболювання і накладення транспортної іммобілізації.

При масовому травмуванні людей насамперед евакуюються потерпілі з важкими травмами опорно-рухового апарата, які, як правило, супроводжуються травматичним шоком, інтенсивною кровотечею й іншими небезпечними для життя наслідками травм, а також потерпілих з накладеними джгутами.

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском:

Источник: https://studopedia.ru/16_96009_persha-dopomoga-pri-perelomah-i-vivihah.html

Як надати першу допомогу при вивиху і переломі?

Переломи і вивихи перша допомога при переломах і вивихах

У будь-яких життєвих ситуаціях людина не застрахована від травматизму, і саме тому стикається з таким питанням: як буде надана перша допомога при вивиху і переломі потерпілому? Нещасні випадки відбуваються раптово, тому можуть закінчуватися різними травмами. Що робити, якщо ви зіткнулися з цим? І як буде надана перша допомога при вивихах і переломах потерпілому?

Зміст:

Нещасний випадок може статися там, де може не виявитися найближчого лікувального закладу, тому важливо кожному з нас знати основні принципи надання невідкладної допомоги при травмах і вміти допомогти потерпілому, не розгубившись в цій ситуації.

Опорно-рухова система нашого організму має особливу міцність, але, незважаючи на це, різноманіття факторів призводить до вивихів і пошкодження цілісності кістки. Всі ці наслідки в свою чергу позначаються на фізіологічному здоров’я людини та якість його життя.

Як розпізнати вивих і перелом?

Після травми, перш ніж приступити до надання першої допомоги, необхідно розпізнати, який вид пошкодження має місце.

Незважаючи на те, що будь-яка травма має загальні симптоми, потрібно вміти відрізнити вид ушкодження, так як він грає важливу роль для подальшої тактики.

Знаючи відмінні симптоми вивиху і перелому, порядок і основні моменти надання невідкладної допомоги, не важко буде вчасно і якісно допомогти потерпілому.

Вивих – це пошкодження зв’язкового апарату, який утримує суглоб. Під час розтягування або розриву зв’язок відбувається зміщення суглоба щодо суглобової поверхні.

Перелом, на відміну від вивиху, характеризується порушенням цілісності кісткової тканини. При цьому перелом може бути у вигляді тріщини, часткового або повного перелому.

Симптоми, характерні для вивиху

Будь-яка травма супроводжується загальними симптомами. Постраждалі скаржаться на наявність вираженого болю, припухлості, синця, страждає рухливість кінцівки. Тому важливо з загальних симптомів виділити характерні клінічні ознаки вивиху і перелому.

Основні симптоми, які проявляються при вивиху:

  1. Деформація і зміщення в області суглоба.
  2. Неможливість рухів в суглобі за рахунок вираженого болю.
  3. Припухлість за рахунок набряку.
  4. Гематома.

Відмінною особливістю прояву вивиху є біль, що виникає відразу після травми.

Симптоми, характерні для перелому

Залежно від цілісності шкірного покриву, переломи поділяються на відкриті і закриті. Відкриті переломи, в порівнянні з закритими, протікають важче, так як супроводжуються пошкодженням м’яких тканин, кровотечею і інфікуванням рани.

Основні симптоми перелому:

  1. Больовий синдром.
  2. Обмеження в русі.
  3. Припухлість і наростаючий синець в місці, де є пошкодження.
  4. Відчуття патологічної рухливості кісткових уламків.
  5. Зміна довжини кінцівки.
  6. При відкритих переломах можна спостерігати з рани кісткові уламки.

Надання першої медичної допомоги при вивихах

  1. При вивиху кінцівки слід забезпечити спокій. Для цього потерпілого необхідно посадити, надати йому зручне положення, яке не буде доставляти болю.
  2. Забезпечити холод на місце пошкодження. В даному випадку підійдуть примочки з холодною водою або вузлик з льодом. Слід орієнтуватися по наявності того або іншого засобу.

    Холод дозволить зменшити біль, запобігти припухлість поява гематоми.

  3. Якщо є під рукою знеболюючий засіб, варто дати постраждалому (це може бути будь-який анальгетик). Бажано попередньо уточнити у потерпілого наявність алергії на лікарські препарати.
  4. Тільки після того, як ви забезпечили спокій, зняли біль, приступають до іммобілізації кінцівки.

    Іммобілізація може здійснюватися за допомогою шин або інших підручних засобів.

  5. При пошкодженні верхньої кінцівки можна використовувати косинку або бинти. Кінцівка підвішується і фіксується в зручному і безболісне положенні.
  6. При пошкодженні нижньої кінцівки, як правило, використовують шини. При їх відсутності можна застосувати фанеру, дошку, гілку.

    Якщо під рукою немає підручних засобів, можна використовувати в якості шини здорову кінцівку. Слід знати, що при іммобілізації, крім фіксації пошкодженого суглоба, фіксують суміжні суглоби. В обов’язковому порядку повинен бути зафіксований 1 суглоб зверху і 2 суглоба знизу. Цим самим забезпечується повна нерухомість пошкодженого суглоба.

  7. Після того, як була надана долікарська допомога при вивихах, потерпілого транспортують до найближчої лікувальної установи. При вивиху суглоба верхньої кінцівки потерпілий може самостійно пересуватися. При вивиху суглоба нижньої кінцівки транспортування здійснюється лежачи або сидячи.

    Зволікати з госпіталізацією не слід, так як свіжі вивихи легко піддаються вправляння.

Що не можна робити при вивиху:

  1. Категорично забороняється самостійно намагатися вправити вивих. Надмірне витягування кінцівки і неправильна техніка вправляння може призвести до тяжких наслідків.
  2. Не слід відкладати госпіталізацію. Якщо була надана своєчасна невідкладна допомога при вивиху, то це добре, але все ж необхідно вчасно здійснити вправлення вивиху і надати кінцівки фізіологічне положення. Якщо вчасно не була надана спеціалізована медична допомога, то в подальшому буде потрібно вже оперативне втручання. А це, як правило, вважається радикальним лікуванням.

Надання першої медичної допомоги при переломах

Техніка і послідовність надання допомоги при переломах буде залежати від характеру пошкодження і виду перелому. Тактика надання невідкладної допомоги при закритих і відкритих переломах буде відрізнятися, але, незалежно від виду перелому, основним моментом в наданні невідкладної допомоги буде іммобілізація пошкодженої кінцівки.

З метою запобігання больового шоку, перед накладенням шини або інших підручних засобів на пошкоджену частину, необхідно забезпечити знеболювання. Для цього використовують різні анальгетики (таблетки або й ін’єкції).

При іммобілізації кінцівки слід дотримуватися ряду правил:

  1. У міру можливості провести загальне знеболювання.
  2. Підібрати шину відповідно довжині кінцівки. Для цього розміри знімають зі здорової кінцівки.
  3. Надати кінцівки фізіологічне положення. Це важливо, тому що зміщені уламки можуть пошкодити прилеглі судини і нерви.
  4. Накладаючи шину на пошкоджену кінцівку, слід пам’ятати про те, що фіксувати потрібно не менше двох суглобів. В даному випадку, при пошкодженні верхньої кінцівки, фіксують два суглоби.
  5. При пошкодженні нижньої кінцівки фіксації підлягають всі три суглоба. Таким чином, забезпечується повна нерухомість кінцівки.
  6. Шину накладають поверх тканини або одягу.
  7. Іммобілізацію бажано здійснювати удвох. Одна людина, обережно піднімаючи кінцівку, не дає зміститися уламків, а другий тим часом фіксує шину до кінцівки за допомогою бинтів, ременя або мотузки.
  8. Кінці пальців повинні бути доступні огляду, так як саме за кольором шкіри можна оцінити стан кровообігу імобілізуемой кінцівки.

Якщо при закритому переломі має місце наростаючий синець, це говорить про пошкодження судини. В даному випадку можна скористатися льодом або іншими джерелами холоду.

При відкритих переломах основна допомога спрямована на зупинку кровотечі, профілактику інфікування рани і іммобілізацію кінцівки.

Порядок надання невідкладної допомоги при відкритому переломі:

  1. Оцінити стан потерпілого і ступінь пошкодження, так як від цього буде залежати подальша тактика.
  2. З метою запобігання травматичного шоку забезпечити знеболювання.
  3. При наявності кровотечі накласти джгут вище рани. Палять накладають поверх тканини або одягу. Обов’язково вказують точний час з моменту накладення джгута.
  4. Переконавшись у відсутності кровотечі, слід обробити краї рани розчинами антисептика. Рану слід закрити асептичної пов’язкою. Якщо під рукою немає стерильного обкладувального матеріалу, то підійде будь-яка чиста тканина.
  5. Після того, як переконалися, що кровотеча зупинена, ранова поверхня оброблена, приступають до іммобілізації кінцівки за таким же принципом, як при закритих переломах.
  6. Транспортування потерпілого до лікувального закладу є завершальним етапом в наданні невідкладної допомоги, особливо якщо має місце відкритий перелом, так як в даному випадку високий ризик ускладнень, які вимагають спеціалізованої та кваліфікованої медичної допомоги.

Що не можна робити при переломі:

  1. Не можна транспортувати потерпілого з переломом, що не зафіксувавши кінцівку. Будь-яке зайвий рух може змістити кісткові уламки і тим самим привести до додаткової травми м’яких тканин та судинно-нервового пучка.
  2. Забороняється самостійно вправляти кісткові уламки, так як це може привести до серйозних наслідків і погіршити становище.

На підставі викладеного можна зробити висновки

Розуміння всієї серйозності травматизму і його наслідків є невід’ємною частиною в наданні долікарської допомоги потерпілим.

Знання певних навичок в наданні невідкладної допомоги та вміння зорієнтуватися і не розгубитися в таких ситуаціях – в подальшому гарантія успішної реабілітації після травми.

Источник: https://www.ilady.in.ua/2016/12/persha-dopomoga-pry-vyvyhu-perelomi.html

Перша допомога при вивиху

Переломи і вивихи перша допомога при переломах і вивихах

Вивих є досить поширену травму, отримують яку, як правило, під час падіння, при ударах або їзді на високій швидкості.

Дуже часто подібні пошкодження отримують діти, тому батьки в обов’язковому порядку повинні знати, яка перша допомога при вивиху полегшить подальше лікування суглоба.

Також дана інформація завжди актуальна для спортсменів і людей, які ведуть активний спосіб життя.

Що таке вивих

Сталий взаємне зміщення суглобових поверхонь кісток, в результаті якого відбувається порушення фізіологічної рухливості суглоба, називається вивихом. Він може бути повним або частковим.                При першому варіанті спостерігається повна втрата рухливості і абсолютне зміщення поверхні суглобів відносно один одного.

Підвивих відрізняється тим, що поверхні суглобів зберігають можливість стикатися. У травматології вивихнутою називають кістка, яка найбільше віддалена від тулуба.У деяких випадках при травмі кінцівки відбувається не тільки зсув суглоба, але також пошкоджується підшкірно-жирова клітковина, нерви, меніски.

Бувають випадки, коли травма розвивається внаслідок занадто високої рухливості суглоба.Якщо розглядати вивих плеча, то він трапляється, як правило, в результаті падіння на відставлену руку. При травматичних вивихах відбувається розрив суглобової сумки.

Також присутня така категорія, як неправильний вивих, який характеризується защемлением сухожиль, частково суглобової сумки і інших м’яких тканин.

Класифікація також включає звичний і вроджений вивих, який найчастіше розвивається в плечовому суглобі, зазвичай через те, що мало місце порушення іммобілізація раніше пошкодженого суглоба. Виникає подібне явище кожен раз при необережному русі і ударі невеликої сили.  

   

Якщо говорити про вродженої патології, то виною їй, як правило, є порушення розвитку плоду. Помилки акушерів також можуть привести до подібної травми. Висновок все одно буде один: це занадто серйозна травма. Щоб впоратися з нею самостійно, проте, поки не прийшла кваліфікована медична допомога, необхідно прийняти ряд нескладних заходів.

Що робити при вивиху

Існує ряд правил, яких необхідно дотримуватися при підозрі вивиху кінцівки у потерпілого. Якщо ви не лікар, то самостійно відрізнити дану травму від перелому досить важко. Тому тут слід дотримуватися головного принципу: не нашкодь.

Надання першої допомоги зводиться в більшості своїй до знерухомлення постраждалої ділянки. Пам’ятайте, що найкраща допомога — це не намагатися самостійно вправити суглоб. Краще не робити нічого, ніж намагатися виступити в ролі костоправа, не маючи спеціальної освіти.

Основні принципи надання допомоги:    

  • не намагатися вправити суглоб самостійно;
  • знерухомити суглоба;
  • прикласти холодний компрес;
  • звернутися в травмпункт або В «скоруюВ» в особливо складних випадках.

Підтвердити наявність вивиху кінцівки може тільки лікар, оскільки дану травму можна легко сплутати з закритим переломом або забоєм. Надаючи долікарську допомогу, не варто намагатися втихомирити больові відчуття за допомогою алкоголю — це завдасть великої шкоди.

Потерпілий повинен прийняти зручне положення, намагаючись зафіксувати травмовану кінцівку в одній позі. Фіксацію можна зробити за допомогою накладення косинки або шини, яку можна виготовити з будь-якого твердого підручного матеріалу, аж до картону.

Пошкоджена кінцівка повинна бути зафіксована як можна ближче до тіла.

Долікарська допомога при вивиху різних частин тіла

При пошкодженні ліктьового або плечового суглоба, в першу чергу, необхідно застосувати косинку, примотавши руку впритул до тіла. Травма колінного суглоба вимагає фіксації пошкодженої ноги до здорової.

При вивиху пальця необхідно його знерухомити, а потерпілого доставити в лікарню. Якщо ви не впевнені в тому, що можете правильно зробити іммобілізацію, то краще взагалі відмовитися від надання самостійної допомоги, інакше можна серйозно погіршити ситуацію.

Якщо вивихнути кісточка або голеностоп, необхідно накласти компрес і стягуючі пов’язку у вигляді еластичного бинта. Травма ключиці не вимагає іммобілізації, тому необхідність в накладанні шини відсутній. Можна застосувати холод. Наявність зсуву суглоба підтверджують рентгенологічні дослідження, тому важливо якомога швидше звернутися в травматологію.

При підозрі на вивих тазостегнового суглоба, слід без уповільнення викликати У «скоруюВ», яка доставить потерпілого до медичного закладу, де травматолог під наркозом виконає вправлення вивиху. Тазостегновий суглоб оточений потужними м’язами, які напружуються при отриманні травми, тому використання наркозу обов’язково.

До приїзду бригади лікарів необхідно щільно примотати хвору ногу до здорової.

МРТ знімок при вивиху шийного хребцяВивих шийного хребця вимагає повного знерухомлення. Треба негайно викликати швидку допомогу, оскільки дана травма здатна привести до летального результату.Як обездвіжівателя використовується шийний комір, однак виготовити його за допомогою підручних матеріалів неможливо, тому краще дочекатися бригаду лікарів, які негайно доставлять потерпілого в лікарню. У медичному закладі буде проведена рентгенографія і поставлений правильний діагноз, після чого лікар призначить адекватне лікування.          

 Знеболювання і компрес

При сильних болях допустимо застосування знеболюючого засобу, наприклад, Анальгіну, темпалгин і подібних до них препаратів.

При вивихах можуть спостерігатися відкриті рани, які необхідно обробити антисептиком і забинтувати, інакше може відбутися подальше зараження.

Обов’язково треба прикласти холодний компрес у вигляді льоду, загорнутого в рушник, грілку з холодною водою або мокру тканину. Теплі компреси при вивихах застосовувати заборонено!

При отриманні вивиху діяти потрібно якомога швидше, інакше травма переросте в застарілу. В цьому випадку виправити її можна буде тільки на операційному столі. Проте, вправляти вивих самостійно категорично не рекомендується, інакше на додачу до вивиху можна заробити ще й перелом. Найбільш оптимальний варіант — зафіксувати пошкоджену кінцівку і викликати лікаря.

    (Поки оцінок немає)
Загрузка…

Источник: https://moezdorovia.com.ua/persha-dopomoga-pri-vivihu

Травматолог.Ру
Добавить комментарий