Перша допомога при переломах і вивихах транспортування постраждалих

Презентация на тему: Перша допомога при переломах і вивихах. Транспортування постраждалих

Перша допомога при переломах і вивихах транспортування постраждалих

Виконала учениця 11-Б класу, Класичної гімназії при ЛНУ ім. Івана Франка – Купчак ЯринаПерша допомога при переломах і вивихах. Транспортування постраждалих

2

Слайд 2: Зміст:

Вивих (Види вивихів; надання першої допомоги)Перелом (Види переломів; надання першої допомоги)Транспортування постраждалих.Мета:Показати методи надання першої допомоги при переломах та вивихах, а також транспортування постраждалих.

3

Слайд 3: Вивих

– це зміщення суглобових поверхонь кісток, які утворюють суглоб, після різких рухів, поштовхів або ударів.Ознаки вивиху:Зміна форми суглоба;Нехарактерне положення кінцівки;Біль;Пружна фіксація кінцівки при спробі додати їй фізіологічний стан;Порушення функції суглоба.Вивих

4

Слайд 4: Види вивихів

травматичні – внаслідок травми;патологічн і — при захворюваннях,пов'язаних із руйнуванням зв'язкового апарату і суглобових кінців кісток, наприклад, при пухлинах, запальних процесах;вроджені ;звичн і — при великому розтягуванні зв'язкового апарату, що часто виникає після неправильного лікування травматичних вивихів;застарілі -своєчасно не вправлені.Види вивихів

5

Слайд 5: Надання першої допомоги при вивихах

П ерш за все необхідно провести іммобілізацію ушкодженої кінцівки.З метою зменшення болю до ділянки вивиху прикладають міхур з льодом або холодною водою, вводять аналгетики.П ісля чого хворого терміново доставляють в лікувальний заклад. Вправлення вивиху проводить лікар.Надання першої допомоги при вивихах

6

Слайд 6: П ерелом

Перелом – це ушкодження кістки з повним або частковим порушенням її цілісності.Ознаки переломів:біль у зоні перелому ;наявність гематоми;набряк і припухлістьм'яких тканин в зоні перелому;4) порушення функції кінцівки;5) деформація кінцівки в зоні перелому ;6) абсолютне вкороченнякінцівки за рахунок зміщення по довжині.

7

Слайд 7: Види переломів

Закриті переломи ΙΙ. Відкриті переломиВідкритий перелом – це травма, при якій пошкоджуються м’які тканини, які вкривають кістку, що відкриває прямий шлях для проникнення інфекції в область перелому.

Відкриті переломи, при яких уламки кістки порушують цілісність шкірних покривів, як правило, виникають в результаті важких травм і часто супроводжуються іншими ушкодженнями.

При відкритих переломах спостерігається кровотеча з рани, нерідко зміщення відламків.

8

Слайд 8: Надання першої допомоги при переломах

Спершу потрібно домогтися усунення всіх можливих рухів кінцівки, тому необхідно, щоб іммобілізуюча пов'язка захоплювала не менше одного суглоба вище перелому і одного суглоба нижче перелому.

За наявності рани в місці перелому, обережно розрізають одяг, обробляють рану та накладають асептичну пов'язку. Стежать за тим, щоб пов'язка не давила на місце перелому. Потім накладають шину.

В разі відсутності рани шину накладають поверх одягу.Надання першої допомоги при переломах

9

Слайд 9

При переломах ключиці, на зону надпліч накладають два ватно- марлевих кільця і зв’язують їх на спині. Руку підвішують до шиї на косинці.

При переломі кісток передпліччя, руку потрібно обережно зігнути у ліктьовому суглобі під прямим кутом, повернути долонею до грудей і у такому положенні зафіксувати шиною або підручними засобами. Шину накладають від основи пальців до верхньої третини плеча.

При цьому досягається нерухомість у променевозап’ястковому і ліктьовому суглобах. Руку підвішують до шиї на косинці.

10

Слайд 10

Переломи стегнової кістки, особливо відкриті,— дуже тяжка травма, що часто супроводжується кровотечею і шоком. Підручні засоби (наприклад, дошки) при іммобілізації стегна накладають на його бічні поверхні (одну — на внутрішню, другу — на зовнішню) і фіксують до кінцівки і тулуба широким бинтом, поясним ременем, рушником.

На кісткові виступи гомілковостопного і колінного суглобів, а також у пахову впадину і в пах підкладають вату.При переломах кісток гомілки іммобілізація здійснюється за допомогою трьох крамеровських або однієї крамеровської і двох фанерних шин.

Крамеровська шина, починаючись від підошовної поверхні стопи, повинна закінчуватися на рівні половини стегна постраждалого

11

Слайд 11: Транспортування постраждалих

Вид транспортування потерпілого залежить, насамперед, від типу травми. Якщо потерпілий не може пересуватися самостійно, то його транспортують на носилках. Якщо вони відсутні, споруджують імпровізовані носилки з підручного матеріалу : довгих і міцних лямок, великого і міцного шматка тканини та ін.

Потерпілого з пораненням голови, черепно- мозковою травмою, ушкодженням хребта чи переломом кісток тазу і нижніх кінцівок транспортують у положенні лежачи на спині. Якщо в потерпілого не травмований хребет, його можна перенести на спині чи на плечі.

У період транспортування обов'язково потрібно спостерігати за станом хворого, стежити за пульсом і диханням.Транспортування постраждалих

12

Слайд 12

Положення тілаПоказання-Горизонтальне на спиніПідозра на перелом хребта, свідомість збережена- Нахилене з піднятим на 10˚-15˚ головним кінцем і поворотом оловиЧерепно-мозкова травма, свідомість збереження- Нахилене з піднятим на 10˚-15˚ ножним кінцемПри зниженні артеріального тиску внаслідок зовнішньої або внутрішньої кровотечі (шок, колапс), що визначається послаблення або відсутністю пульсу- Горизонтальне з трохи піднятими верхніми і нижніми кінцівками- НапівсидячиТравми грудної клітки- Положення «жабки»Ушкодження органів живота і підозра на перелом кісток таза- Горизонтальне на животіСтан непритомності (відсутня больова чутливість) поранення щелепно-лицевої ділянки- БоковеСтан непритомності

13

Слайд 13: Список використаних джерел літератури

Підручник Захист Вітчизни, Основи медичних знань (Гудима, Пашко, Фука)http:// ua.textreferat.com/referat-16196-1.htmlhttp://ua-referat.com/ Надання_першої_допомоги_при_різних_травмахhttp://www.referatcentral.org.ua/medicine_load.php?id=2224

14

Последний слайд презентации: Перша допомога при переломах і вивихах. Транспортування постраждалих: Дякую за увагу!

Источник: https://slide-share.ru/persha-dopomoga-pri-perelomakh-i-vivikhakh-transportuvannya-postrazhdalikh-96851

Реферат: Перша допомога при травмах удар, вивих, перелом, розтягнення

Перша допомога при переломах і вивихах транспортування постраждалих

Реферат на тему:

Перша допомога при травмах (удар, вивих, перелом, розтягнення)

Закриті ушкодження – це травматизація тканини і органів, спричинені. впливом зовнішніх факторів без порушення цілісності шкіри й видимих слизових оболонок. Причина закритих ушкоджень: удари тупими предметами, різні види травматизму, надзвичайні стани і стихійні лиха. Види закритих ушкоджень: струси, здавлювання, удари, розтяги, розриви, вивихи.

Фактори, що зумовлюють тяжкість ударів: важкість предмета, сила удару, вік і стать потерпілого, опірність тканин. При ударах пошкоджується підшкірна основа, м'язи, кровоносні та лімфатичні судини.

Ознаки удару: біль, травматичний набряк тканин, синець, підвищення температури та порушення функцій, крововиливи, гематоми.

Перша допомога при ударі

Щоб попередити виникнення крововиливу і зменшити біль, треба забезпечити спокій пошкодженої частини тіла, а якщо це кінцівка, то надати їй високе положення.

На ушкоджену ділянку необхідно накласти холод: гумовий міхур або поліетиленовий мішечок з льодом чи холодний компрес, який необхідно часто змінювати. Через 2-3 дні для більш швидкого розсмоктування крововиливу до ушкодженого місця прикладають грілку або роблять теплі ванночки.

При сильному ударі після вище застосованих заходів потрібно звернутися до лікаря, щоб не пропустити більш серйозного ушкодження, наприклад, перелому.

Розтягнення зв’язок суглобів виникає в результаті різкого руху. При цьому може трапитися частковий, а іноді і повний їх розрив, пошкодження судин і крововиливи у тканини.

Іноді можуть бути і більш серйозні пошкодження, наприклад, тріщина кістки. Рухливість суглоба можлива, але обмежена і викликає сильні больові відчуття.

При розтягуванні зв'язок необхідно зафіксувати пошкоджений суглоб тугою пов'язкою і прикласти до пошкодженого місця міхур з льодом чи холодною водою.

Після надання першої допомоги необхідно звернутися до лікаря-хірурга, який поставить діагноз і при необхідності надасть додаткову допомогу.

Вивихи . Суглоби, завдяки яким ми згинаємо та розгинаємо руки, ноги, пальці, мають складну будову. Кожний суглоб оточений суглобним мішком, в який вплітаються зв'язки, що його закріплюють.

В разі нещасного випадку одна з кісток може розірвати суглобний мішок і вислизнути з нього, при цьому порушиться нормальне взаєморозташування кісток. Це називається вивихом. Характерні ознаки вивихів: порушення звичних обрисів суглоба, виступання кістки на новому місці – іноді цю кістку видно через шкіру.

Вивих є досить складним видом пошкодження, оскільки при цьому порушується не лише суглобний мішок, а й зв'язки, судини, а іноді й нерви.

Часто вивих супроводжується відривом кусочка кісткової тканини, тобто переломом.

При вивиху або при підозрі на нього необхідно пошкоджену кінцівку зробити нерухомою, наклавши на неї шину або фіксуючу пов'язку, якомога швидше відправити дитину до хірурга. Для попередження набрякання суглоба та для зменшення болю на пошкоджений суглоб можна покласти мокру серветку або міхур з льодом.

Травматичний токсикоз (синдром тривалого здавлювання) – розвивається як наслідок тривалого здавлювання тканин. Фактори, які зумовлюють тяжкість ушкодження: локалізація здавлювання, його тривалість, обсяг, сила, вік потерпілого.

Основні ознаки травматичного токсикозу: місцеві (біль у місці здавлювання, набряк тканин, крововилив, пухирці) та загальні ознаки травматичного шоку.

Перша медична допомога при травматичному токсикозі та її послідовність: визволення від здавлювання, туга пов'язка, джгут вище місця здавлювання, накладання стерильної пов'язки при наявності ран, іммобілізація кінцівок, знеболювання, застосування холоду, зігрівання потерпілого, транспортування до лікувального закладу.

Переломи – це порушення цілісності кісток. Незважаючи на те, що кістки дуже міцні, при пораненні, сильних ударах, падіннях вони іноді ламаються. Найчастіше бувають переломи кісток кінцівок.

Всі переломи можуть бути неповними, коли частини кісток роз'єднуються не по всій товщині (тріщини, надломи) та повними, при яких роз'єднання відламків кістки проходить по всій товщі кістки.

Для перелому характерні деформація, крововилив у місці перелому, укорочення кінцівки, порушення її функції, біль при обмацуванні в місці перелому, ненормальна рухливість у місці перелому, крепітація (хруст) кісткових відламків.

Переломи поділяються на відкриті і закриті. До закритих належать такі переломи, при яких шкіра на місці перелому не пошкоджується. При відкритих переломах мають місце пошкодження м'яких тканин, в т. ч.

і шкіри, що може бути результатом впливу травмуючої сили ззовні або відламку кістки зсередини.

Вона може бути вхідними воротами для інфекції або може розвинутися гнійне запалення м'яких тканин, що оточують кістку (флегмона), запалення самої кістки (остеомієліт) і навіть загальне зараження крові.

Особливості переломів кісток у дітей: менша частота, неповні підкісні переломи у вигляді «зеленої лози», підвищення температури у перші дні після травми.

Для уважного огляду необхідно роздягнути потерпілого. Одяг спочатку знімають зі здорової, а потім з хворої кінцівки. При сильному болю одяг чи взуття доводиться розрізати.

Проводячи огляд, хвору кінцівку завжди порівнюють із здоровою.

При цьому зразу ж слід відмітити різні симптоми пошкодження (вимушене положення, обмеженість або неможливість активних рухів, набряклість, деформацію, укорочення кінцівки).

При відкритому переломі, тобто коли на місці перелому рана, перша допомога перш за все полягає в зупинці кровотечі І накладанні стерильної пов'язки. При цьому потрібно слідкувати за тим, щоб уламки кістки не занурювалися вглиб рани, оскільки в подальшому це може призвести до запалення та загнивання кістки.

Зупинивши кровотечу та наклавши пов'язку, пошкодженій кінцівці забезпечують спокій шинуванням. Шинування полягає в прикріпленні до кінцівки різних шин для надання нерухомості уламків зламаної кінцівки.

Воно є найважливішим засобом попередження шоку, бо значно зменшує біль в області перелому. Крім того, воно оберігає тканини, що оточують місце перелом), від додаткових пошкоджень під час транспортування.

При шинуванні необхідно дотримуватися наступних правил: забезпечити нерухомість принаймні двох найближчих суглобів (одного вище перелому, іншого нижче перелому).

А при пошкодженні стегна – трьох суглобів нижньої кінцівки (тазостегнового, колінного, гомілкового). Шинна пов'язка не повинна стискати великі судини, нерви та уламки кісток, шину краще обгорнути ватою та обмотати бинтом.

Якщо це неможливо, шину накладають поверх м'якої підкладки (вага, рушник).

При закритих переломах шини завжди накладають поверх одягу та взуття; якщо перелом відкритий – лише після накладання пов'язки і зупинки кровотечі, накладання джгута.

Фіксують шину бинтами, хусточками тощо.

Для шинування необхідно мати помічників, які підтримували б пошкоджену частину тіла, щоб не завдавати болю.

Для іммобілізації пошкоджених руки чи ноги використовують стандартні та імпровізовані шини.

Звичайно при наданні першої допомоги для короткочасної фіксації використовують різний підручний матеріал: дощечки, картон, палки тощо, оскільки стандартних шин під рукою не буває.

Якщо матеріал, з якого можна зробити шину, відсутній, для фіксації хворої руки допускається прибинтовування її до тулуба, а пошкодженої ноги – до здорової ноги.

Після надання першої допомоги хворого слід терміново доставити до лікарні (в холодну погоду дитину слід одягти тепліше).

У разі пошкодження ключиці накласти шину неможливо, саме тому фіксують руку так, щоб плечовий суглоб і уламки ключиці стали б нерухомими. Це досягається прибинтовуванням руки, зігнутої в ліктьовому суглобі, до тулуба або підвішування її на хустці.

При переломі плечової кістки необхідна іммобілізація (нерухомість) кістки руки. Якщо цього не зробити, рухомі відламки можуть пошкодити нерв та викликати параліч руки або пошкодити артерію.

Шину накладають від хребта до пальців руки, беручи найближчі до пошкодженої кістки два суглоби – плечовий і ліктьовий, а при переломі нижнього кінця кістки і променево-зап'ястковий.

Перед цим шину моделюють за зразком здорової руки, обгорнувши ватою чи будь-якою іншою м'якою підкладкою. Шику прибинтовують до руки бинтом, руку підвішують на косинку.

Перелом передпліччя або підозра на нього потребує насамперед іммобілізації пошкодженої руки дротяною шиною. Накладають її від середньої третини передпліччя до кінчиків пальців.

Якщо такої шини немає, можна використати дві фанерні дощечки або картонки шириною в 3-4 пальці і довжиною від ліктя до пальців.

Дощечки обкладають фланеллю або іншою м'якою тканиною і прибинтовують до передпліччя, закріпивши одну з внутрішньої, а іншу на зовнішній поверхні долоні.

Переломи ребер у дітей зустрічаються рідко, що пояснюється їх пластичністю. Розпізнати перелом ребра неважко. Потерпілий скаржиться на біль в області перелому, який посилюється при обмацуванні цієї області, глибокому диханні та кашлі.

Перша допомога полягає в тугому бинтуванні грудної клітини бинтом або рушником з метою зменшення її рухливості під час дихання.

При всіх перерахованих травмах для зменшення болю можна дати дитині знеболюючі засоби (анальгін) і терміново доставити у лікарню.

При підозрі на перелом хребта необхідно дотримуватися виключної обережності. Якщо є можливість, слід оголити і оглянути спину потерпілого, однак не можна саджати хворого, примушувати його самостійно перевертатися і рухатися, бо під масою тіла хребет може зрушитись й ушкодити спинний мозок.

Транспортувати хворого бажано на широких ношах з твердим покриттям на спині.

Перелом тазу. В залежності від місця перелому хворі скаржаться на біль у паху, в ділянці куприка і нерідко приймають вимушене положення – «положення жаби»: ноги розведені і зігнуті в тазостегнових суглобах.

Для перелому переднього відділу тазу характерний симптом «прилиплої п’яти» – неможливість підняти пряму ногу з місця.

Деякі потерпілі не можуть самостійно спорожнити сечовий міхур, що наводить на думку про пошкодження сечовивідного каналу або пошкодження сечового міхура.

Шинування при переломах тазу неможливе. Нерухомість кісткових уламків, а отже і зменшення болю, досягається шляхом надання хворому певного положення. Для цього його кладуть на ноші і під зігнуті і розведені коліна підкладають валики, зроблені із згорнутої ковдри, якого-небудь одягу.

Якщо у хворого є скарги на різкій біль в ділянці стегна, який посилюється при найменших рухах, можна передбачити перелом стегна.

У такому випадку необхідно знерухоміти всі три великі суглоби ніг: тазостегновий, колінний та голіностопний.

Для шинування треба взяти дві тонкі дошки шириною 5-8 см і довжиною – одну – від пахвинної западини до п'ятки, іншу – від пахової складки до п'ятки.

Шипу, обгорнуту ватою, накладають за допомогою одного-двух помічників: довгу шину – по зовнішній поверхні ноги та тулуба, коротку – по внутрішній поверхні ноги.

Для іммобілізації пошкодженої гомілки роблять шинування поверх одягу двома шинами або предметами – замінниками (дошки, палки, фанера, картон), обгорнувши їх ватою або м'якою тканиною.

Одну шину накладають по зовнішній, другу – по внутрішній поверхні пошкодженої гомілки від верхньої або середньої третини стегна до ступні і туго прибинтовують їх до ноги.

Можна провести іммобілізацію пошкодженої кінцівки накладанням однієї дротяної шини по задній поверхні ноги від середньої третини стегна до кінчиків пальців ніг.

До черепно-мозкових травм відносяться переломи кісток черепа, струс мозку, здавлювання мозку крововиливами.

Для струсу мозку характерні знепритомлення, блювання і так звана ретроградна амнезія.

При ушкодженні мозку від удару симптоми струсу мозку виражені сильніше (більш тривале знепритомніння, часте блювання і т. д. ) і, крім того, є симптоми ураження окремих ділянок мозку (косоокість, параліч і т. д. ).

Переломи кісток черепа – тяжке пошкодження. В більшості випадків ця травма супроводжується ушибом або струсом мозку.

Потерпілому з травмою черепа необхідно в першу чергу створити абсолютний спокій. Якщо є рана, то слід накласти стерильну пов'язку, яка попереджує попадання в рану інфекції та сприяє зупиненню кровотечі.

На голову поверх пов'язки кладуть холод – гумовий мішок з льодом або холодною водою. Потім хворого необхідно терміново доставити до лікарні на ношах або на руках.

По дорозі, якщо він знаходиться у стані знепритомніння, необхідно уважно слідкувати за тим, щоб при блюванні постраждалий не захлинувся.

Источник: https://www.bestreferat.ru/referat-276422.html

Презентация на тему

Перша допомога при переломах і вивихах транспортування постраждалих

  • Скачать презентацию (1.69 Мб)
  • 17 загрузок
  • 0.0 оценка

ВКонтакте

Твиттер

Телеграм

Ваша оценка презентации

Оцените презентацию по шкале от 1 до 5 баллов

Посмотреть и скачать бесплатно презентацию по теме “Перша допомога при переломах і вивихах. Транспортування постраждалих”. pptCloud.ru — каталог презентаций для детей, школьников (уроков) и студентов.

  • Форматpptx (powerpoint)
  • Количество слайдов14
  • Слова
  • КонспектОтсутствует
  • Слайд 1 Виконала учениця 11-Б класу, Класичної гімназії при ЛНУ ім. Івана Франка – Купчак Ярина
  • Слайд 2 Вивих (Види вивихів; надання першої допомоги) Перелом (Види переломів; надання першої допомоги)Транспортування постраждалих.Мета:Показати методи надання першої допомоги при переломах та вивихах, а також транспортування постраждалих.
  • Слайд 3 Вивих – це зміщення суглобових поверхонь кісток, які утворюють суглоб, після різких рухів, поштовхів або ударів.Ознаки вивиху:Зміна форми суглоба; Нехарактерне положення кінцівки; Біль; Пружна фіксація кінцівки при спробі додати їй фізіологічний стан; Порушення функції суглоба.
  • Слайд 4 травматичні- внаслідок травми; патологічні— при захворюваннях,пов'язаних із руйнуванням зв'язкового апарату і суглобових кінців кісток, наприклад, при пухлинах, запальних процесах; вроджені; звичні— при великому розтягуванні зв'язкового апарату, що часто виникає після неправильного лікування травматичних вивихів; застарілі-своєчасноне вправлені.
  • Слайд 5 Перш за все необхідно провести іммобілізацію ушкодженої кінцівки. З метою зменшення болю до ділянки вивиху прикладають міхур з льодом або холодною водою, вводять аналгетики. Після чого хворого терміново доставляють в лікувальний заклад. Вправлення вивиху проводить лікар.
  • Слайд 6 Перелом- це ушкодження кістки з повним або частковим порушенням її цілісності.Ознаки переломів:біль у зоні перелому; наявність гематоми; набряк і припухлість м'яких тканин в зоні перелому;4) порушення функції кінцівки;5)деформаціякінцівки в зоні перелому;6)абсолютневкороченнякінцівки за рахунокзміщення по довжині.
  • Слайд 7 Закриті переломи ΙΙ. Відкриті переломиВідкритий перелом – це травма, при якій пошкоджуються м’які тканини, які вкривають кістку, що відкриває прямий шлях для проникнення інфекції в область перелому. Відкриті переломи, при яких уламки кістки порушують цілісність шкірних покривів, як правило, виникають в результаті важких травм і часто супроводжуються іншими ушкодженнями. При відкритих переломах спостерігаєтьсякровотеча з рани, нерідкозміщеннявідламків.
  • Слайд 8 Спершу потрібно домогтися усунення всіх можливих рухів кінцівки, тому необхідно, щоб іммобілізуюча пов'язка захоплювала не менше одного суглоба вище перелому і одного суглоба нижче перелому. За наявності рани в місці перелому, обережнорозрізаютьодяг, обробляють рану та накладаютьасептичнупов'язку. Стежать за тим, щобпов'язка не давила на місце перелому. Потімнакладають шину. В разівідсутності рани шину накладають поверх одягу.
  • Слайд 9 При переломах ключиці, на зону надплічнакладають два ватно-марлевихкільця і зв’язуютьїх на спині. Руку підвішуютьдо шиї на косинці.При переломі кісток передпліччя, руку потрібно обережно зігнути у ліктьовому суглобі під прямим кутом, повернути долонею до грудей і у такому положенні зафіксувати шиною або підручними засобами. Шину накладають від основи пальців до верхньої третини плеча. При цьому досягається нерухомість у променевозап’ястковому і ліктьовому суглобах. Руку підвішують до шиї на косинці.
  • Слайд 10 Переломи стегнової кістки, особливо відкриті,— дуже тяжка травма, що часто супроводжується кровотечею і шоком. Підручні засоби (наприклад, дошки) при іммобілізації стегна накладають на його бічні поверхні (одну — на внутрішню, другу — на зовнішню) і фіксують до кінцівки і тулуба широким бинтом, поясним ременем, рушником. На кісткові виступи гомілковостопного і колінного суглобів, а також у пахову впадину і в пах підкладають вату.При переломах кісток гомілки іммобілізація здійснюється за допомогою трьох крамеровських або однієї крамеровської і двох фанерних шин . Крамеровська шина, починаючись від підошовної поверхні стопи, повинна закінчуватися на рівні половини стегна постраждалого
  • Слайд 11 Вид транспортуванняпотерпілогозалежить, насамперед, від типу травми. Якщопотерпілий не можепересуватисясамостійно, то йоготранспортують на носилках. Якщо вони відсутні, споруджуютьімпровізовані носилки з підручногоматеріалу: довгих і міцних лямок, великого і міцного шматка тканинита ін. Потерпілого з пораненнямголови, черепно-мозковою травмою, ушкодженням хребта чи переломом кісток тазу і нижніхкінцівоктранспортують у положеннілежачи на спині. Якщов потерпілого не травмований хребет, йогоможна перенести на спинічи на плечі. У періодтранспортуванняобов'язковопотрібноспостерігати за станом хворого, стежити за пульсом і диханням.
  • Слайд 12
  • Слайд 13 Підручник Захист Вітчизни, Основи медичних знань (Гудима, Пашко, Фука)http://ua.textreferat.com/referat-16196-1.htmlhttp://ua-referat.com/Надання_першої_допомоги_при_різних_травмахhttp://www.referatcentral.org.ua/medicine_load.php?id=2224
  • Слайд 14

    Дякую за увагу!

Посмотреть все слайды

Источник: https://pptcloud.ru/raznoe/persha-dopomoga-pri-perelomah-i-vivihah-transportuvannya-postrazhdalih

Перша допомога при переломах

Перша допомога при переломах і вивихах транспортування постраждалих

Перелом – пошкодження кістки з порушенням її цілісності.

Переломи виникають з причини деяких захворювань, пов'язаних зі зниженням міцності кісток, але найчастіше вони носять травматичний характер і відбуваються через падіння, дорожньо-транспортних пригод або інших раптових впливів значною механічної сили на кістку.

Виділяють два типи переломів:

  • Закриті, при яких при пошкодженні кістки шкіра не пошкоджена;
  • Відкриті, що характеризуються шкірним розривом, сильним кровотечею і високою небезпекою інфікування.

Симптоми переломів

Основними симптомами закритих переломів є:

  • Сильна або стріляючий біль в області кістки;
  • Помітна деформація кістки або ненормальна рухливість якого-небудь сегмента кінцівки;
  • Сильний біль при русі або обмеження руху.

Відкриті переломи характеризуються додатковими симптомами – ранами з артеріальним, венозним, змішаним або капілярним кровотечею, яке буває виражено в різній мірі. При цьому зламана кістка, як правило, оголюється в більшій чи меншій мірі.

Найчастіше стан постраждалих при закритому переломі задовільний, в той час як множинні відкриті переломи можуть супроводжуватися травматичним шоком.

Перша допомога при закритих переломах

Перша допомога при закритих переломах полягає у фіксації кінцівки. При цьому від її якості буде залежати хворобливість відчуттів у потерпілого.

Шину на пошкоджену кістку накладають за загальними правилами. При цьому не слід сильно щільно обмотувати пошкоджене місце, щоб не порушити активну кровообіг. У випадках, коли кошти для накладення шини відсутні, пошкоджену руку можна «підвісити» на косинку, а травмовану ногу прибинтувати до здорової ноги.

Також при наданні першої допомоги при переломах слід прикласти до місця пошкодження лід. Це сприятиме зменшенню набряку і знизить біль і ймовірність розвитку гематоми.

Перша допомога при відкритих переломах

Перш за все, при наданні першої допомоги при відкритих переломах необхідно обробити антисептичним розчином шкіру навколо рани і накласти стерильну пов'язку.

Оскільки відкритий перелом кінцівки зазвичай супроводжується рясним кровотечею, може виникнути необхідність накладення кровоспинний джгута.

При наданні першої допомоги не слід намагатися повністю виправляти наявні деформації кінцівки, а тим більше вправляти в глибину рани виступаючі на поверхні відламки кістки, щоб не інфікувати рану, а також не пошкодити нерви і судини і не викликати новий напад болю у потерпілого.

Перша допомога при переломі ребер

Ознаками перелому ребер є біль при рухах, кашлі, диханні або чханні.

При наданні першої допомоги при переломі ребер для зменшення задишки потерпілого слід укласти в положення напівсидячи. Зазвичай зламане ребро без внутрішніх пошкоджень не призводить до серйозних проблем зі здоров'ям і потерпілого можна доставити в лікарню або травмпункт на машині.

При наявності таких симптомів, що свідчать про пошкодження внутрішніх органів, слід негайно викликати швидку допомогу:

  • Утруднене дихання, яке нагадує задуха;
  • Виділення червоної пінистої крові;
  • Підвищена спрага і дезорієнтованість.

Перша допомога при переломі хребта

Перелом хребта відноситься до однієї з найнебезпечніших травм, оскільки в результаті нього може постраждати спинний мозок, що призводить до розвитку паралічу ніг або всіх кінцівок. Симптомами перелому хребта є гострий біль у хребті і неможливість повернутися або зігнути спину.

При наданні першої допомоги при переломі хребта потерпілого слід покласти на спину на тверду поверхню.

Якщо в процесі отримання травми хребта потерпілий лежить на спині, його не можна піднімати за ноги і плечі, щоб не пошкодити спинний мозок.

У цьому випадку дошку або іншу тверду поверхню слід з обережністю підсунути під постраждалого, не підіймаючи його з підлоги. Також можна перевернути його на живіт, контролюючи, щоб тулуб не перегинався при підніманні.

Транспортування в лікарню дозволена тільки на твердих носилках, також для цієї мети можна використовувати будь-які доступні матеріали – двері, дерев'яний щит або дошки.

Перша допомога при переломах нижніх кінцівок

Переломи кісток гомілки і кісточок є найбільш частими переломами нижніх кінцівок. Як правило, в області перелому відразу після травми наростає набряк, а сам перелом супроводжується різким болем.

Пошкодженої нозі при наданні першої допомоги необхідно надати правильне положення, попередньо знявши взуття.

Для іммобілізації можна використовувати будь-які підручні засоби – лижні палиці, дошки або прути, які накладають по внутрішній і зовнішній поверхні ноги. При цьому зафіксувати слід одночасно два суглоби – гомілковостопний і колінний.

Перелом колінного суглоба є вкрай болючим і часто супроводжується його деформацією. При наданні першої допомоги при переломах не слід намагатися випрямити коліно силою. Постраждалого необхідно покласти в найбільш зручне для нього положення і зміцнити фіксацію, розташувавши навколо пошкодженої ноги валики з пледа або тканини.

Перша допомога при переломах верхніх кінцівок

Ознаками перелому рук є біль по ходу кістки, неприродна форма кінцівки, припухлість і нетипова рухливість в місцях, де немає суглоба.

Для надання першої допомоги слід накласти шини або «підвісити» руку на косинці до шиї, після чого прибинтувати її до тулуба. Також до місця травми можна прикласти холод.

При переломі кісток кисті для надання першої долікарської допомоги слід прибинтувати її до широкої шині, яка охоплює руку від середини передпліччя до кінця пальців. Пальці повинні залишатися розслабленими і кілька зігнутими, а в долоню пошкодженої руки слід попередньо вкласти грудку вати або бинт.

Перша допомога при щелепи переломах

Перелом щелепи зазвичай супроводжується зміною контурів м'яких тканин обличчя і утрудненням мови. Зазвичай при наданні першої допомоги при переломі щелепи пов'язку навколо голови не накладають. При подібному переломі постраждалого необхідно доставити в лікарню, при цьому пошкоджену щелепу слід притримувати долонями, складеними човником.

Перша допомога при переломі ключиці

Ознаками перелому ключиці є гострий біль в її області і явно виражена припухлість.

Для надання першої допомоги слід в пахвову западину покласти невеликий клубок марлі, вати або якого-небудь м'якого матеріалу і прибинтувати зігнуту в лікті під прямим кутом руку до тулуба. Також на область пошкодження можна покласти лід або змочений в холодній воді рушник.

Источник: https://prooneday.ru/zdorov-ja/hvorobi/647-persha-dopomoga-pri-perelomah.html

Перенесення і транспортування постраждалих

Перша допомога при переломах і вивихах транспортування постраждалих

Іммобілізація – створення нерухомості (знерухомлення) кінцівки або іншої частини тіла при пошкодженнях, запальних чи інших хворобливих процесах, коли пошкодженому (хворому) органу чи частини тіла необхідний спокій. Може бути тимчасовою, наприклад на період транспортування до медичного закладу, або постійною, наприклад для створення умов, необхідних при зрощенні відламків кістки, загоєнні рани і т.п.

Транспортна іммобілізація є однією з важливих заходів першої допомоги при вивихах, переломах, пораненнях і інших важких ушкодженнях. Її слід проводити на місці події з метою запобігання пошкодженої області від додаткової травми в період доставки, де цю тимчасову іммобілізацію при необхідності заміняють на той чи інший варіант постійною.

Неприпустимі перенесення і транспортування без іммобілізації потерпілих, особливо з переломами, навіть на коротку відстань, так як це може призвести до збільшення зміщення кісткових уламків, пошкодження нервів і судин, розташованих поруч з рухомими отломками кістки.

При великих ранах м'яких тканин, а також при відкритих переломах іммобілізація пошкодженої частини тіла перешкоджає швидкому поширенню інфекції, при важких опіках (особливо кінцівок) сприяє менш важкого їх течією надалі. Транспортна іммобілізація є профілактикою такого грізного ускладнення важких ушкоджень, як травматичний шок.

На місці події часто доводиться користуватися підручними засобами (дошками, гілками, палицями, лижами), до яких фіксують (прибинтовують, зміцнюють бинтами, ременями і т.п.) пошкоджену частину тіла.

Іноді, якщо немає підручних засобів, можна забезпечити достатнє знерухомлення, притягнувши пошкоджену руку до тулуба, підвісивши її на косинці, а при травмі ноги – прибинтувати одну ногу до іншої.

Основним способом іммобілізації пошкодженої кінцівки на період транспортування потерпілого в лікувальну установу є накладання шини. Існує безліч різних стандартних транспортних шин, які зазвичай накладають медичні працівники, наприклад служби швидкої допомоги.

Однак у більшості випадків при травмах доводиться користуватися так званими імпровізованими шинами, які виготовляють із підручних матеріалів. Шину накладають поверх одягу. Бажано обернути її ватою або який-небудь м'якою тканиною, особливо в області кісткових виступів (щиколотки, виростки і т.п.

), де тиск, який чиниться шиною, може зумовити виникнення потертості і пролежня.

При наявності рани, наприклад у випадку відкритого перелому кінцівки, одяг краще розрізати (можна по швах, але таким чином, щоб вся рана стала добре доступна). Потім на рану накладають стерильну пов'язку і лише після цього здійснюють іммобілізацію (фіксуючі шину ремені або бинти не повинні сильно тиснути на ранову поверхню).

При сильній кровотечі з рани, коли є необхідність у застосуванні кровоспинного джгута, його накладають до шинування і не прикривають пов'язкою.

Не слід окремими турами бинта (або його замінника) сильно перетягувати кінцівку для “кращою” фіксації шини, так як це може викликати порушення кровообігу або пошкодження нервів.

Якщо після накладення транспортної шини помічено, що все ж таки сталася перетяжка, її необхідно розсікти або замінити, наклавши шину знову. У зимовий час або в холодну погоду, особливо при тривалому транспортуванні, після шинування пошкоджену частину тіла тепло загортають.

При накладенні імпровізованих шин необхідно пам'ятати, що повинні бути зафіксовані не менш ніж два суглоби, розташовані вище і нижче пошкодженої ділянки тіла. При поганому приляганні або недостатній фіксації шини вона не фіксує пошкоджене місце, сповзає і може викликати додаткову травму.

Найважливішим завданням першої допомоги є організація швидкого, безпечного, щадного транспортування (доставки) хворого або потерпілого в лікувальну установу. Заподіяння болю під час транспортування сприяє погіршенню стану потерпілого, розвитку шоку.

Вибір способу транспортування залежить від стану потерпілого, характеру травми або захворювання і можливостей, якими володіє надає першу допомогу.

При відсутності транспорту потерпілого в лікувальну установу переносять на ношах, в тому числі імпровізованих.

Першу допомогу доводиться надавати і в таких умовах, коли немає ніяких підручних засобів або немає часу для виготовлення імпровізованих носилок. У цих випадках хворого необхідно перенести на руках. Одна людина може нести хворого на руках, на спині, на плечі.

Переноску способом “на руках попереду” і “на плечі” застосовують у випадках, якщо потерпілий дуже слабкий або без свідомості. Якщо хворий у стані триматися, то зручніше переносити його способом “на спині”. На руках значно легше переносити вдвох.

Якщо хворий у свідомості і може самостійно триматися, то легше переносити його на “замку” з трьох або чотирьох рук. Значно полегшує перенесення на руках або носилках носилкового лямка.

У ряді випадків хворий може подолати коротку відстань самостійно за допомогою супроводжуючого, який закидає собі на шию руку постраждалого і утримує її однією рукою, а іншою обхоплює хворого за талію або груди.

При неможливості самостійного пересування потерпілого і відсутності помічників можливо транспортування волоком на імпровізованій волокуші – брезенті, плащ-палатці.

Провідну роль при виборі засобів транспортування і становища, в якому хворий буде перевозитися або переноситися, грають вигляд і локалізація травми або характер захворювання.

Транспортують поранених в положенні лежачи на спині, на спині із зігнутими колінами, на спині з опущеною головою і піднятими нижніми кінцівками, на животі, на боці.

У положенні лежачи на спині транспортують постраждалих з пораненнями голови, ушкодженнями черепа і головного мозку, хребта і спинного мозку, переломами кісток тазу і нижніх кінцівок.

У цьому ж положенні необхідно транспортувати всіх хворих, у яких травма супроводжується розвитком шоку, значною крововтратою або несвідомим станом, навіть короткочасним хворих з гострими хірургічними захворюваннями (апендицит, защемлена грижа, проривна виразка і т.д.) і ушкодженнями органів черевної порожнини.

Постраждалих і хворих, що знаходяться в несвідомому стані, транспортують у положенні лежачи на животі, з підкладеними під лоб і груди валиками. Таке положення необхідно для запобігання асфіксії. Значну частину хворих можна транспортувати в положенні сидячи або напівсидячи. Необхідно також стежити за правильним положенням носилок при підйомі і спуску по сходах.

При транспортуванні в холодну пору року треба вжити заходів для попередження охолодження потерпілого. У період транспортування необхідно проводити постійне спостереження за хворим, стежити за диханням, пульсом, зробити все, щоб при блювоті не відбулася аспірація блювотних мас у дихальні шляхи.

Источник: https://stud.com.ua/13896/bzhd/perenesennya_transportuvannya_postrazhdalih

Травматолог.Ру
Добавить комментарий